Обери свій подарунок

Абрикос Чорний персиковий

  • -19%
    Абрикос Чорний персиковий - Добродар
  • -19%
    Абрикос Чорний персиковий
  • Абрикос Чорний персиковий - Добродар
  • Абрикос Чорний персиковий

Оберіть товар

В кількості: 1 шт
259.40 грн
210.70 грн
-19% ЗНИЖКА 49 грн
В пакеті: 3 шт
725.40 грн
620.22 грн
-15% ЗНИЖКА 105 грн
Всього: 0.00 грн
Умови повернення Умови оплати В наявності
   Чорний абрикос є гібридом між абрикосом звичайним і аличею (тому його ще називають абрикосоалича). Будучи міжродовим гібридом, абрикосоалича об'єднала в собі ознаки обох батьківських культур і займає як би проміжне положення між ними, хоча в зовнішньому вигляді дерева від абрикоса звичайного у неї все-таки взято більше. Плоди абрикосоаличі за смаком мають більше спільного з аличею, а по вигляду є чимось середнім: у них опушена шкірка, найчастіше темно-пурпурового забарвлення, але пахнуть як абрикос, кісточка від м'якоті відділяється погано. Від аличі абрикосоалича успадкувала багато позитивних якостей. Ця культура більш зимостійка, ніж абрикос звичайний (в тому числі набагато краще переносить згубні для нього весняні заморозки), регулярніше плодоносить і набагато рідше за абрикос уражається моніліозом, клястероспоріозом й іншими небезпечними для абрикоса звичайного хворобами, що само по собі робить цю культуру вельми перспективною. Запилення чорного абрикоса перехресне. Плоди абрикосоаличі використовуються так само, як і плоди абрикосів та аличі. У свіжому вигляді вони трохи поступаються за смаком кращим сортам абрикосів, а в переробленому не поступаються ні в чому. В цілому догляд за деревом найбільш близький до догляду за абрикосом звичайним. Як і справжній абрикос, рослина не переносить застою води.

Відгуки

Залишити відгук

Анжела

Дуже смачний абрикос. Саджанець росте дуже швидко, видно, що через кілька років дерево виросте досить великим і можна розраховувати на помітні врожаї.

Вікторія

Замовляла одразу два саджанці. Прийшли добрі однакові деревця. Висадила їх поряд. Сажала позаминулої весни. Один взявся одразу і пустив багато нових гілочок, а другий просидів сплячим більше року. Верхівка висохла. Руки ніяк не доходили його викопати. А цього літа він раптом пішов у зріст і наздогнав свого товариша! Чекаю тепер великого врожаю!