Гейхера Блекаут (Heuchera Blackout)

   Гейхера Блекаут — видатний сорт гейхери, який є справжнім шедевром селекції завдяки своєму унікальному дуже темному, майже чорному забарвленню листя. Цей сорт був виведений Гері Голдбергом (Gary Golderg) у США і цінується за свою драматичну, глибоку палітру кольорів і оксамитову текстуру, що робить його потужним акцентом у будь-якому садовому дизайні. Оксамитова темрява у вашому саду.
   Як і в інших представників гейхер, кущ утворюється компактний, округлої форми, виростає близько 30 сантиметрів у висоту та до 50 сантиметрів у діаметрі. З квітконосами загальна висота може досягати 40-50 см. Має помірну швидкість росту і добре зберігає свою форму. Кущ утворює неймовірно щільну розетку з блискучого листя. Головна декоративна цінність гейхери Блекаут – це її серцеподібне або округло-ниркоподібне листя з великими, вираженими лопатями і хвилястим краєм. Воно щільне, шкірясте, з виразним жилкуванням. Поверхня листової пластинки має легкий глянсовий блиск і здається майже оксамитовою на дотик, що посилює відчуття глибини кольору. Листя пофарбоване в глибокий, насичений темно-пурпуровий, майже чорний або вугільно-чорний колір. На повному сонці забарвлення стає більш інтенсивним і глянсовим, набуваючи чорнильних, майже металевих відливів. У тіні колір може бути менш насиченим і йде в дуже темний фіолетово-коричневий. Молоде листя часто з'являється з більш вираженим пурпуровим відтінком, який поглиблюється в міру дорослішання. Цвітіння у гейхери Блекаут не менш привабливе, ніжне та контрастне. На тонких, прямостоячих квітконосах, висотою до 30-40 см, розпускаються дрібні, дзвоникоподібні квітки кремово-білого або блідо-рожевого кольору, зібрані в пухкі суцвіття. Цвітіння зазвичай припадає на кінець весни – початок літа і триває кілька тижнів. Квітки не є основною декоративною цінністю сорту, але вони додають легкості та контрасту до темного листя.
   Ця багаторічна рослина невимоглива, але віддає перевагу легким ґрунтам без застою води, на сирих ділянках м'ясисті кореневища можуть загнити. Любить півтінь або сонце у першій половині дня й тінь у другій. У світлих сортів на сонці вигоряє листя, а в повній тіні вони не такі декоративні (забарвлення менш яскраве і кущ менш компактний). А ось темні сорти стійкіші до сонця і в той же час краще виглядають у тіні. Взимку сорт переносить добре, витримує температуру до -35ºC, зимові холоди в Україні не стануть для нього проблемою. Зона морозостійкості USDA: 4.
   Гейхера справді розкішно виглядає у групових посадках уздовж доріжок, у міксбордерах та бордюрах, на передньому плані квітників серед буяння зелені влітку. Гейхера стала популярною мешканкою тінистих ділянок альпінарію та кам'янистого саду. Також її часто застосовують у групових посадках на газоні, в рабатках. Контейнери, в яких росте ця красуня, прикрасять будь-який куточок саду. Її цвітіння привабить до саду метеликів. Гейхера відмінно підходить для невисокого бордюрчика, «прикриття» голого стебла рослини вище або для садового горщика. Це практично ідеальна рослина для аранжування та складання букетів – зрізане листя гейхери стоїть у воді до чотирьох тижнів.