Ковила Ейнджел Хейр (Angel Haer)

   Ковила найтонша Енджел Хейр — це витончений, морозостійкий багаторічний злак, який утворює щільні, напівсферичні купини, що складаються з найтонших, ниткоподібних листків і невагомих, шовковистих суцвіть. Завдяки своїй повітряній структурі та постійному руху на вітрі, ковила надає саду легкості та романтичного, навіть містичного вигляду.
   Ковила найтонша формує компактну, щільну купину висотою 40-60 см і діаметром до 30-40 см. Її особливість – дуже тонке, майже невидиме листя і квітконоси, які створюють ефект легкого "водоспаду" або "фонтану". Листя справді тонюсіньке, ниткоподібне, світло-зеленого кольору, довжиною до 40-50 см. Воно дуже м'яке на дотик, немов шовк, витончено поникає, надаючи рослині форму пухнастої подушки. У прохолодну погоду або восени листя може набувати золотистих або бронзових відтінків. Воно зберігає свою декоративність протягом усього сезону і навіть узимку, стає бежево-солом'яними, продовжуючи прикрашати сад своєю структурою. Головна декоративна цінність ковили – це її суцвіття. Вони з'являються на початку літа (червень-липень) і являють собою повітряні, дуже пухнасті волоті сріблясто-зеленого кольору, які в міру дозрівання стають золотисто-бежевими. Кожна волотка складається з безлічі тонких, шовковистих остюків, які ловлять найменший подих вітру, створюючи враження мерехтливої ​​та танцюючої хмари. Саме ці шовковисті суцвіття і дали рослині народну назву "Ангельське волосся" або "Волосяна трава". Цвітіння починається в червні-липні і продовжується протягом декількох тижнів, після чого суцвіття зберігають свою декоративність до пізньої осені і навіть взимку.
   Ковила найтонша — це вишукана рослина, здатна внести унікальні акценти в різні садові стилі. Ідеально підходить для кам'янистих садів, де її ніжна текстура створює чудовий контраст із твердістю каменів. Використовується на передньому плані або в середньому ярусі для створення легких напівпрозорих об'ємів, які "грають" на вітрі. Прекрасно поєднується з рослинами з більш щільною формою або контрастним листям/квітами (наприклад, седуми, ехінацея, шавлія, лаванда, низькорослі хвойні). Висаджена великими групами, ковила створює приголомшливі ефекти "моря" або "туману", що коливається на вітрі. Також ковила чудово виглядає в горщиках, вазонах та балконних ящиках, де її струмені форми ефектно звисають. Незамінна для створення атмосфери дикої природи, легкості та природності. Висаджена уздовж садових доріжок або по краю клумб, створює м'яку межу, яка реагує на рух. Завдяки високій посухостійкості, ковила є відмінним вибором для садів із мінімальним поливом.
   Ковила найтонша – вкрай світлолюбна рослина. Для найбільш пишного цвітіння, формування щільної купини та збереження життєздатності їй необхідне повне сонце, щонайменше 6-8 годин прямого сонячного світла на день. У півтіні вона витягуватиметься, а її суцвіття стануть рідкими і менш виразними. Рослина потребує чудового дренажу – це головна умова успіху. Віддає перевагу легким, пухким, піщаним, кам'янистим або суглинистим ґрунтам з нейтральною або слаболужною реакцією. Категорично не переносить застою води у кореневій зоні. При посадці на важких глинистих ґрунтах обов'язково створіть дренажний шар (гравій, керамзит, великий пісок) на дні посадкової ями і внесіть велику кількість піску або перліту в субстрат. Зимостійкість у ковили хороша, відноситься до зони 5b (-26°C.. - 23°C), добре зимує у відкритому ґрунті, але потребує обов'язкового хорошого дренажу і бажано мульчування прикореневої зони на зиму (сухе листя, лапник) для захисту від випрівання і сильних морозів. Особливо важливий сухий режим узимку.