Гайлардія остиста Суміш— популярний серед садівників привабливий багаторічник. Через багатство кольорів і тривалість цвітіння, нею прикрашають палісадники та парки. Квіти також підходять для зрізаних букетів. Легкий у догляді багаторічник дарує радість упродовж літа яскравими квітами.
Рослина з прямими, розгалуженими пагонами досягає у висоту до 70 сантиметрів. Листя опушене, довгасто-ланцетове, розташоване чергово, довжиною 5-15 сантиметрів і 1-3 сантиметри шириною, сіро-зеленого кольору. Протягом першого року гайлардія створює великий кущ, що рясно розпускається безліччю великих квіток, схожих на ромашки, які цвітуть із літа до пізньої осені. На довгих стеблах розташовані поодинокі суцвіття-кошики, до 8 сантиметрів у діаметрі, що складаються з вузьких пелюсток, пофарбованих у шляхетний бордовий колір.
Цвітіння гайлардії триває понад 8 тижнів. Щоб продовжити подальше цвітіння, своєчасно видаляють зів'ялі квітки до основного листя. Коли відцвітає квітка, на її місці утворюється ефектна кулька, яка має привабливий вигляд. Щоб підтримати подальше цвітіння рослини, їх потрібно видаляти. Для отримання насіння, кульки залишають до кінця сезону на кущі. Щоб досягти бажаного естетичного ефекту, гайлардії слід садити групами. Рослини створюють цікаві комбінації з ехінацеєю, піретрумом, астрою, чорнобривцями, шавлією та багатьма видами декоративних трав. Гайлардію можна вирощувати в контейнерах і використовувати в якості прикраси на балконі або терасі.
Виростити гайлардію легко. Культура світлолюбна, переносить повне перебування на сонці і впорається з легким затіненням. Її потрібно вирощувати на сонячних місцях, тоді вона цвістиме довго і рясно. Якщо не вистачатиме світла, квіток на кущі буде менше. Місце вирощування має бути захищене від вітру, оскільки стебла можуть зламатися на вітрі. Рослина віддає перевагу сухим, мульчованим ґрунтам, садять у добре дренований ґрунт, багатий на поживні речовини. Ці гарні квіти добре переносять зимові умови, що робить їх придатними для вирощування у відкритому ґрунті. На зиму, про всяк випадок, треба робити невелике укриття з листя. Проблема не в морозі, а в мінливості погоди. Багаторічник відноситься до недовговічних видів, живе в одному місці протягом трьох-п'яти років і з роками її здатність цвісти слабшає.
