Стоколос (кострець безостий) — багаторічний верховий злак сінокісного та пасовищного використання.
Коріння може проникати у ґрунт на глибину до 2 метрів. Стебло досягає висоти в середньому 60-110 см. Листя тонке та плоске. Суцвіття являють собою нещільні волоті, які багаторазово галузяться.
Культура досить посухостійка за рахунок розвиненої кореневої системи. Морозостійкість також висока, сходи з'являються при температурі 4-5°С. Рослина має стійкість до затоплення. Такі характеристики роблять кострець одним із найнадійніших варіантів в отриманні корму. Може рости понад 10 років на одному місці.
Кострець безостий без перебільшення є однією з найкращих злакових кормових трав. Культура має високі показники врожайності та поживності. Так 100 кг сіна містить до 60 кормових одиниць і близько 6 кг перетравного протеїну. Зелена маса є такою ж живильною, як і сіно. Рослина є незамінною при створенні багаторічних пасовищ та при вирощуванні на сіно. Скошування можливе кілька разів за сезон.
Врожайність:
- Зелена маса: 300-400 ц/га;
- Сіно: 70-80 ц/га;
- Насіння: 7-10 ц/га.
Кострець безостий найкраще росте на суглинистих чорноземах, у затоках річок, на схилах балок. Часто сіють його при залуженні осушених боліт. Ідеально для обробітку підходять ґрунти з нейтральною реакцією. Також добре росте на слабокислих ґрунтах.
Висівають як у чистому вигляді, так і в травосуміші з бобовими або злаковими культурами. Найкращий компонент у травосуміші – люцерна.
Норма висіву:
- У чистому вигляді: 25-30 кг/га;
- У травосуміші: 10-15 кг/га.
Посів можна робити з початком польових робіт ранньою весною або восени, одночасно з озимими культурами. Можна висаджувати аж до червня, а також із серпня до середини жовтня.
Висівати слід рядковим способом, ширина міжрядь становить 20-40 см. При посусі, ширину між рядами потрібно збільшувати.