Пасифлора їстівна або маракуя — вічнозелена тропічна ліана, вид рослин з роду Страстоцвіт (Passiflora), сімейства Страстоцвіті (Passifloraceae), в якому налічується 400-500 видів різних рослин. Батьківщина рослини – Південна Америка. Безперечним лідером з плодоношення є різні сорти їстівної пасифлори. Саме її називають "маракуя". Пасифлору їстівну ще називають «гранадилла пурпурова» або «плід пристрасті». Культивується у багатьох країнах із тропічним та субтропічним кліматом. Ліана зимостійка, росте і в Данії, але може скидати листя на зиму. Швидкозростаюча ліана з міцними, здерев'янілими стеблами, досягає в довжину 9 метрів. Листя чергове, трироздільне, темно-зеленого кольору. Прожилки листя мають опушення. Черешок добре розвинений. На черешках і листі страстоцвіту є залозки, що виділяють спеціальну рідину, яка приваблює мурах (мурахи потрібні пасифлорам для захисту від гусениць метеликів-геліконій – основних шкідників пасифлор у природних умовах проживання). Пасифлора їстівна цінується за оригінальні пазушні квітки, розташовані на довгих квітконіжках, у формі зірки, з короною із біло-фіолетових ниток довжиною до 3 сантиметрів. Як правило, рясне цвітіння спостерігається з липня по жовтень і супроводжується приємним ароматом, що нагадує запах плодів фейхоа. Кожна квітка у розкритому вигляді тримається лише добу. Квіти великі, 9-10 сантиметрів у діаметрі, фіолетового забарвлення, налічують п'ять світлих чашолистків і таких самих п'ять пелюсток, які зовні майже не відрізняються один від одного. Головна їхня відмінність у тому, що на чашолистках з нижнього боку є шпорцеподібні вирости. Між оцвітиною та тичинками рядами розташовані яскраво забарвлені в біло-фіолетовий колір нитки, що утворюють так звану корону. Квітка має п'ять зеленувато-жовтих тичинок і три багряних маточки. Після цвітіння утворюються яйцеподібні плоди, розміром з куряче яйце, досягають до 6 сантиметрів у довжину та близько 4 сантиметрів у діаметрі, у стадії біологічної зрілості бордово-фіолетового кольору, дуже ароматні. Плоди пасифлори або маракуї їстівні у свіжому вигляді. Під твердою кіркою містять їстівний ароматний губчастий шар і безліч насіння, покритого дуже ароматною кисло-солодкою желеподібною оболонкою прозоро-жовтого кольору. З них також можна добувати кисло-солодкий сік, який використовується в кулінарії, фармацевтиці та косметології. Плоди зріють 1,5-2 місяці. Для запилення потрібна наявність двох різних рослин. Пасифлора їстівна віддає перевагу родючим ґрунтам, захищеності від вітру і хорошому освітленню. Ця рослина дуже швидко росте і зовсім не примхлива, тому вона досить популярна серед квітникарів, які вирощують її в якості ампельної. Може вирощуватися і в якості кімнатної рослини, але вибираючи при цьому сонячні вікна, на північних і західних цвітіння буде слабким. Рослину в горщику, з травня до осінніх заморозків, можна тримати на відкритому повітрі. Також пасифлора їстівна знаходить застосування і в якості лікарської рослини. Літніх температур Київщини вистачає для цвітіння та плодоношення. Пасифлора їстівна вирізняється холодостійкістю – наземна частина гине за температури -10°С.