Хурма Кіллен

   Хурма Кіллен — старий популярний американський сорт пізнього терміну дозрівання. Отриманий 1985 року в штаті Мічиган. Головною особливістю сорту є неперевершена лежкість та транспортабельність. Без сумніву найзручніший ринковий та перспективний промисловий сорт, у тому числі і в Україні. Цінується за свою високу адаптивність до помірного клімату, відмінну морозостійкість та стабільну врожайність.
   Листопадне дерево у молодому віці формує пірамідальну крону, з віком стає більш округле або широкорозкидне, створюючи гарну тінисту крону. Росте помірно швидко. Доросле дерево може досягати 5 метрів заввишки та 4 метри завширшки, але розміри сильно залежать від умов вирощування та обрізки. Хурма у відкритому ґрунті входить у плодоношення на 3-4 рік, а рости в саду може до 100 років. Листя велике, овальної або еліптичної форми, влітку насиченого зеленого кольору. Восени листя набуває дуже декоративних жовтих, помаранчевих і червоних відтінків, що робить дерево хурми гарним осіннім акцентом у саду.
   У період кінець весни – початок літа (травень-червень), після розпускання листя, віргінська хурма цвіте. Квітки дрібні, непомітні, дзвонтикоподыбної форми, зеленувато-жовтого кольору. Хурма віргінська – дводомна рослина, тобто для плодоношення зазвичай необхідні чоловічі та жіночі екземпляри. Однак багато сучасних сортів, включаючи і хурму Кіллен, мають партенокарпію, тобто здатні зав'язувати плоди без запилення (із незапліднених квіток). У такому випадку плоди будуть безнасінними. Для отримання насіння або збільшення врожайності з насінням, рекомендується мати поряд чоловіче дерево-запилювач або інший жіночий сорт віргінської хурми.
   Плоди невеликі та середньорозмірні, округлої, злегка плескатої форми, з поділом на чотири сегменти, досягають у вазі до 60 г, тверді, з дуже щільною м'якоттю. В стадії повного дозрівання шкірка яскраво-помаранчевого кольору. При дозріванні плоди практично не розм'якшуються, як у більшості віргінських побратимів. Смак простий, без претензій. Період дозрівання у хурми Кіллен пізній, зазвичай після перших заморозків (кінець жовтня – початок листопаду).
   Віргінська хурма віддає перевагу сонячним, захищеним від сильних вітрів ділянкам. Для гарного плодоношення їй необхідно багато сонця. Місце має бути теплим, бажано на південній стороні ділянки, біля стіни або паркану, який буде захищати від північних вітрів. Рослина віддає перевагу родючим, глибоким, добре дренованим суглинкам або супіщаним ґрунтам. Оптимальний pH – від слабокислого до нейтрального (рН 6.0-7.0). Не переносить застою води та важких, переущільнених ґрунтів. При посадці на таких ґрунтах обов'язково покращіть дренаж. У перші роки після посадки формують скелет крони (найчастіше розріджено-ярусну або покращену ярусну систему), залишаючи 3-5 основних скелетних гілок. Віргінська хурма має високу морозостійкість, відноситься до зони 4 (-29°C.. -34°C), зимує без укриття. Молоді саджанці (перші 2-3 роки) рекомендується укривати на зиму. Рекомендується підгортання ствола землею або торфом на висоту 20-30 см. Обмотка стовбура мішковиною, агроволокном або спеціальним матеріалом для захисту від морозобоїн і гризунів. При сильних морозах без снігу можна додатково вкрити всю крону молодих дерев агроволокном або створити каркас. Також віргінська хурма вирізняється високою стійкістю до більшості хвороб та шкідників, що робить її дуже привабливою для органічного садівництва.