Хурма Мідер

   Хурма Мідер — легендарний сорт віргінської (американської) хурми, виведений у США та названий на честь свого творця, професора Елвіна Мідера. Він по праву вважається одним із найбільш морозостійких, надійних та невибагливих сортів для вирощування в регіонах із суворими зимами. Його головні переваги – виняткова стійкість до холодів та самоплідність, що робить сорт ідеальним вибором для садівників у помірному кліматі, включаючи північні райони України. Неперевершена морозостійкість та надійність.
   Листопадне дерево у молодому віці формує компактну крону пірамідальної форми, з віком стає більш округлим і розлогим, утворюючи гарну тінисту крону. Дерево формує міцний скелет і добре розгалужені плодові гілки. Росте помірно швидко. Доросле дерево може досягати 5 метрів заввишки та 4 метри завширшки, але розміри сильно залежать від умов вирощування та обрізки. Хурма у відкритому ґрунті входить у плодоношення на 3-4 рік, а рости в саду може до 100 років. Листя велике, овальної або еліптичної форми, влітку насиченого зеленого кольору. Восени листя набуває дуже декоративних жовтих, помаранчевих і червоних відтінків, що робить дерево хурми гарним осіннім акцентом у саду.
   У період кінець весни – початок літа (травень-червень), після розпускання листя, хурма цвіте. Квітки дрібні, непомітні, дзвоникової форми, зеленувато-жовтого кольору. Сорт Мідер переважно формує жіночі квітки і є самоплідним (партенокарпічним). Це означає, що він здатний зав'язувати плоди без запилення (із незапліднених квіток) і ці плоди будуть безнасінними. Крім того, на деревах хурми Мідер можуть з'являтися і чоловічі квітки, що забезпечує власне запилення та утворення плодів із насінням. Це робить його одним із найнадійніших для одиночної посадки.
   Плоди округлої форми або злегка плескаті, середньорозмірні, зазвичай 3-4 см в діаметрі і масою 20-30 грамів. Шкірка досить тонка, але щільна, гладка, з дуже тонким шаром воскового нальоту, при повному дозріванні набуває інтенсивного яскраво-оранжевого або оранжево-червоного кольору. М'якоть дуже ніжна, соковита, солодка, желеподібної або мармеладоподібної консистенції. Повністю втрачає терпкість лише після повного розм'якшення, що настає після дії перших осінніх заморозків. Плоди мають характерний, приємний аромат віргінської хурми. Період дозрівання у хурми Мідер ранній або середньоранній, перші плоди починають дозрівати наприкінці вересня – в середині жовтня, залежно від регіону вирощування. Плоди добре тримаються на дереві після дозрівання, але для кращого смаку їх збирають після перших легких заморозків. Врожайність дуже висока та стабільна. Плодоношення починається рано, зазвичай на 3-4 рік після посадки.
   Віргінська хурма віддає перевагу сонячним, захищеним від сильних вітрів ділянкам. Для гарного плодоношення їй необхідно багато сонця. Місце має бути теплим, бажано на південній стороні ділянки, біля стіни або паркану, який буде захищати від північних вітрів. Рослина віддає перевагу родючим, глибоким, добре дренованим суглинкам або супіщаним ґрунтам. Оптимальний pH – від слабокислого до нейтрального (рН 6.0-7.0). Не переносить застою води та важких, переущільнених ґрунтів. При посадці на таких ґрунтах обов'язково покращіть дренаж. У перші роки після посадки формують скелет крони (найчастіше розріджено-ярусну або покращену ярусну систему), залишаючи 3-5 основних скелетних гілок. Віргінська хурма має високу морозостійкість, відноситься до зони 4 (-29°C.. -34°C), зимує без укриття. Молоді саджанці (перші 2-3 роки) рекомендується укривати на зиму. Рекомендується підгортання ствола землею або торфом на висоту 20-30 см. Обмотка стовбура мішковиною, агроволокном або спеціальним матеріалом для захисту від морозобоїн і гризунів. При сильних морозах без снігу можна додатково вкрити всю крону молодих дерев агроволокном або створити каркас. Також віргінська хурма вирізняється високою стійкістю до більшості хвороб та шкідників, що робить її дуже привабливою для органічного садівництва.