Віола лабрадорська (Viola labradorica) розсада

   Віола лабрадорська — трав'яниста багаторічна рослина кучерявої форми. У наших широтах зазвичай вирощують в якості дворічника або однорічника. Її відносно тонка текстура вирізняє її від інших садових рослин із менш вишуканим листям. Характеризується особливо рясним та тривалим цвітінням. Утворює компактний, проте добре розгалужений кущик, із сильною кореневою системою, виростає у висоту всього до 10-15 сантиметрів. При розростанні віола швидко утворює квітучий килим на клумбі або галявину, завдяки повзучому кореню. Її листя невелике за розміром, злегка загострене на кінцях, а його забарвлення незвичайне для культури – темно-зелене з лілово-пурпуровим відливом. Віола вражає термінами свого цвітіння – барвисті бутони не в'януть з травня до жовтня. Всі квіти розташовані поодиноко, кожна з окремим черешком. Одночасно на одному кущику здатні зацвісти близько 60 бутонів. Квіти віоли лабрадорської пофарбовані в фіолетовий колір з невеликою більш темною плямою в центрі, їх діаметр досягає 2,5-4 сантиметри. У серцевині їх прикрашає яскраве вічко білого кольору, від чого квітка як би "світиться" зсередини.
   Віола ідеально підходить для окантування або контейнерів. Рослини можна вирощувати для весняного та осіннього цвітіння. Велика кількість квітів створює довговічні садові або ландшафтні композиції, а потужна коренева система забезпечує надійну зимівлю.
   Культура у догляді невибаглива. Віддає перевагу сонячним ділянкам, але легко витримує півтінь. Стійка до витягування та високих температур. Однак, у спекотні дні віола рогата буде набагато краще почуватися, якщо її обприскувати з пульверизатора в ранковий і вечірній часи, коли сонце менш активне. Важливою перевагою віоли рогатої являється її стійкість навіть до сильних морозів. Тому в більшості наших українських областей вона зможе спокійно перезимувати на клумбі без укриття. Однак, при глибокому промерзанні ґрунту можна захистити рослини від холоду. Для цього поверх насаджень укладають тирсу, лапник або опале листя.