Ізолепис поникший, широко відомий як "Бризки шампанського" або "Волосяна трава" — це дивовижна і дуже декоративна багаторічна трав'яниста рослина, яка своїм незвичайним зовнішнім виглядом нагадує фонтанчик або феєрверк з найтонших зелених ниток з крихітними світлими крапельками. Завдяки своїй повітряній, ажурній структурі та ніжному блиску, цей ізолепис отримав таку поетичну назву.
Ізолепис поникший формує щільні, напівсферичні або куполоподібні кущики заввишки від 15 до 40 см, залежно від умов вирощування. Рослина щільна, компактна біля основи, але пишна і розлога зверху, що створює враження "кулі" або "хмари" із зелені. Її головна особливість – це численні, тонкі, ниткоподібні, яскраво-зелені стебла, які спочатку ростуть прямо, а потім витончено згинаються і звисають під власною вагою, створюючи ефект фонтану зі струменями. Справжнє листя у ізолепису редуковано до дрібних лусочок біля основи стебла. Основна декоративність досягається за рахунок самих стебел, які виконують функцію фотосинтезу. Вони гладкі, глянсові, дуже тонкі, нагадують травинки або навіть волосся, що надає рослині повітряності і легкісті. На кінчиках кожного звисаючого стебла утворюється один або кілька дрібних, непомітних колосків. Ці колоски дуже маленькі, округлі або яйцеподібні, світло-зелено-білі або бежеві, а коли дозрівають, набувають легкого золотистого або сріблястого відтінку. Саме ці дрібні, блискучі утворення на кінчиках стебел і створюють ефект "бризок шампанського" або роси, що сяє на сонці. Цвітіння зазвичай відбувається з весни до осені.
Ізолепис поникший ідеально підходить для підвісних кашпо, балконних ящиків, високих контейнерів, де його звисаючі стебла створюють ефект "фонтану". У літніх квітниках можна використовувати на передньому плані, створюючи ніжний, ажурний акцент. Прекрасно виглядає на берегах штучних ставків, струмків, де йому забезпечена висока вологість. В якості кімнатної рослини відмінно підходить для озеленення ванних кімнат (де висока вологість), кухонь або інших світлих приміщень, де він буде унікальним акцентом. Може бути частиною композицій з іншими вологолюбними рослинами. Стебла ізолепису можна використовувати для створення незвичайних, повітряних букетів.
Ізолепис поникший найчастіше вирощується в якості однорічника у відкритому ґрунті в регіонах з помірним кліматом. Також можна вирощувати в якості кімнатної рослини або виносити на літо в сад і заносити на зиму в приміщення. Рослина віддає перевагу добре освітленим місцям, але без прямих полуденних сонячних променів, які можуть викликати підгорання тонких стебел. Ідеально підходять розсіяне світло або легка півтінь. При вирощуванні у приміщенні – східні чи західні вікна. Потребує постійно вологого, але добре дренованого ґрунту. Відмінно росте у багатому органікою, пухкому субстраті. Висока вологість повітря дуже важлива для ізолепісу. Рекомендується регулярне обприскування, особливо у спекотні періоди або при вирощуванні у сухих приміщеннях.