Фісташка Альбіна

   Фісташка Альбіна — це унікальний і дуже цікавий сорт фісташки справжньої (Pistacia vera), який виділяється серед інших промислових культиварів не тільки своєю врожайністю та якістю горіха, а й незвичайним, дуже світлим забарвленням зовнішньої оболонки плоду. Назва Альбіна (від лат. Albus - білий) чудово відображає цю особливість. Сорт є результатом селекційної роботи, спрямованої на поєднання естетичної привабливості з комерційними характеристиками. Хоча він не є найбільш морозостійким серед фісташкових дерев, його якості роблять його перспективним для регіонів з відповідним кліматом і для садівників, які цінують як продуктивність, так і незвичайний зовнішній вигляд.
   Листопадне дерево формує густу, розлогу крону напівкулястої форми, середньоросле, виростає у висоту до 5-7 метрів. Ширина крони часто перевищує висоту. Ріст помірний, що зручно для збору врожаю та обслуговування. Кора товста, попелясто-сірого кольору, молоді пагони вкриті восковим нальотом. Листя широко-яйцеподібне або довгасте, щільне, світло-зеленого кольору, зверху гладке, воскове, знизу опушене. При розтиранні виділяє характерний смолянистий аромат. Восени набуває дуже декоративних жовтих, помаранчевих і червоних відтінків, що робить фісташкове дерево гарним осіннім акцентом у саду. Рослина дводомна, потребує обов'язкової наявності чоловічого дерева-запилювача. Вибір запилювача критичний для врожайності, так як терміни цвітіння чоловічих та жіночих дерев мають співпадати. Сорт Петерс вважається ідеальним запилювачем для Керман, так як їх терміни цвітіння добре збігаються і Петерс продукує рясний життєздатний пилок. Співвідношення, що рекомендується: 1 чоловіче дерево на кожні 8-10 жіночих дерев. Рекомендується співвідношення 1 чоловіче дерево на кожні 8-10 жіночих дерев.
   Збір врожаю в наших кліматичних умовах припадає на кінець літа – початок осені, зазвичай у вересні. Однак, що вирізняє фісташку Альбіну, то це дуже світла, майже біла або кремова зовнішня оболонка (мезокарп), що покриває горіх до повного дозрівання. Ця особливість надає горіхам дуже привабливого чистого вигляду. При дозріванні зовнішня м'ясиста оболонка (мезокарп) змінює колір із зеленувато-кремового на дуже світло-рожевий і легко відокремлюється, сигналізуючи про готовність до збору. Безліч плодів зібрані у великі грона. Горіхи мають добре сформовану, злегка подовжену або яйцеподібну форму, злегка ребристі, характеризуються великим розміром, одномірні, досягають у вазі близько 3 г. Шкаралупа відносно тонка, але міцна, легко чиститься, з обох боків злегка шорстка, світло-бежевого кольору. Оболонка ядра світло-рожевого забарвлення. Ядро велике, м'ясисте, щільне, характерного кольору фісташки (особливо всередині). Смак чудовий – ніжний, приємний, насичений, маслянистий, солодкуватий, з вираженим ароматом фісташки. Одним із важливих промислових показників є високий відсоток природного розтріскування шкаралупи (так звана "відкривність"), що полегшує збирання та переробку. Вихід розтріснутих горіхів від загальної маси врожаю становить 90% і більше, а ядро не втрачає смакових переваг протягом 2-3 років зберігання. Рясне плодоношення починається після 15-ти років, з кожним роком плодоношення зростає. У віці 10-ти років урожайність становить близько 5 кг з дерева, у віці 20-25 років з одного дерева виходить зібрати 12-15 кг фісташок.
   Фісташкове дерево дуже світлолюбиве, потребує повного сонця для рясного плодоношення та захищене від північних та східних вітрів місце. Віддає перевагу добре дренованим, супіщаним або суглинистим ґрунтам. Оптимальні нейтральні або слаболужні ґрунти. Критично не переносить застою води та засолення. Морозостійкість помірна, відноситься до зони 6a (-20°C.. -23°C), молоді дерева потребують укриття від сильних морозів. Рослина стійка до грибкових захворювань та пошкодження плодів шкідниками, але може потребувати профілактичних обробок.