Висота саджанця становить 30-50 см.
Закрита коренева система.
Кущ росте повільно. В кінцевому підсумку, досягає у висоту до 7 м, утворюючи розкидисту, округлу крону. Іноді можна побачити кизил у вигляді деревця, але це якщо за ним доглядати і постійно обрізати. Восени листя набуває забарвлення від блідо-рожевого до помаранчевого кольору. Цвіте кизил дуже рано, десь із середини березня, рясно, яскраво-жовтими квітками, ще до того як з'явиться листя. Раптове похолодання чи поворотні весняні морози для квіток кизилу не страшні. Цвітіння у кизилу триває 12-15 днів, під кінець якого чагарник випускає листя. Листя кизилу овальне, має характерні яскраво виражені поздовжні прожилки. Плоди рослини дозрівають восени, довжиною в 1-4 см і вагою в 1-6 г, не тільки соковиті і їстівні, але й корисні. У перекладі з тюркського слово "кизил" означає "червоний", а все завдяки плодам цієї рослини, які відрізняються соковитим червоним кольором, що вказує на те, що в кизилі міститься велика кількість P-активних речовин (або антоціанів). Соковиті плоди кизилу мають приємний аромат, кисло-солодкий, терпкий і в'язкий смак, причому після заморозків їх смакові якості значно покращуються. Мало хто знає, що в кизилі міститься більше вітаміну С, ніж, наприклад, в чорній смородині або лимоні. З одного куща кизилу можна зібрати більше 50 кг ягід. Культура самобезплідна, тому для отримання врожаю необхідно мати два і більше поруч посаджених кущів. Слід зауважити, що кизил відноситься до класу рослин-довгожителів, оскільки вік його може досягати не одну сотню років. Кущі можуть бути посаджені окремо, хоча прекрасно також зарекомендували себе посаджені в якості живої огорожі. Завдяки своєму смаку кизил застосовується в свіжому, сушеному, в'яленому і замороженому вигляді, в кулінарії, кондитерської, а також консервної промисловості. Так із кизилу готують варення, киселі, компоти, сиропи, напої, лікери та вина.
