Бук європейський

   Бук європейський — це листопадне дерево з міцним габітусом та великими розмірами. Найпоширеніший вид бука у Європі. Виростає у висоту 35-40 метрів і доживає до 500 років, але старі дерева бувають уражені серцевинною гниллю. Багатовікові буки є пам'ятками природи, з ними пов'язано безліч легенд. Бук європейський використовується в ландшафтному дизайні, багато культурних форм європейського буку вирощують у ботанічних садах, парках і дендраріях багатьох країн світу. Його деревина дуже цінна, а плоди-горішки використовуються в якості корму для худоби. З буку століттями виготовлялися весла та рукоятки різних предметів. На жаль, внаслідок людської діяльності, сьогодні букові ліси знищені на більшій частині території, що займалася раніше. Бук європейський представляє собою дерево із струнким колоноподібним стволом, діаметром до 1,5-2 метрів (багатовікові дерева до 3 метрів). У верхній частині утворює потужну крону яйцевидної або широко-циліндричної форми, закругленої на вершині, з більш-менш розпростертими, відносно тонкими гілками. Максимальна площа крони – 315 м². Загальна архітектура букового дерева, що прагне витягнути свою крону в ширину, визначається широкою формою листових пластинок. У лісі стовбур пряміший і циліндричніший, а крона високо піднята над землею. Якщо дерево росте відокремлено, воно радикально змінюється, розкривається, стає дещо неправильним, розгалужується знизу та сильно варіює крону. У віці 20-40 років, при одиночній посадці, або в 60-80 років, при висадженні лісу, європейський бук починає плодоносити. Плоди (так звані букові горіхи) представляють собою тригранні горіхи з гострими ребрами, 1-2 сантиметри завдовжки, покрити тонкою, дерев'янистою, блискучою оболонкою коричневого кольору. У кожному горіху налічується по 1-2 насінини. Дозрівають наприкінці вересня та обсипаються із жовтня по листопад.