Пізньозимовий сорт груші української селекції. Виведений в 1964 році на львівській дослідній станції. Представляє собою швидкозростаюче дерево, яке у віці 10 років досягає 4-4,5 м у висоту і 3-3,5 м в діаметрі. Крона міцна, високопірамідальна. Пагони колінчасті, товсті, зеленувато-сірого кольору. Плоди подовжено-грушоподібної форми, одномірні, великі, окрема груша важить 260-300 г. Шкірка сірувато-зелена, суха, товста, під час дозрівання набуває зеленувато-жовтого кольору, іноді з легким рожевим рум'янцем. М'якоть кремова, соковита, напівмасляниста, дуже солодка, з легким мигдальним ароматом. Дегустаційна оцінка становить 4,6 бали. Знімна стиглість плодів настає в кінці жовтня, споживча - в січні-березні. Якщо дозволяє погода, можна знімати і пізніше. У холодильній камері зі звичайною атмосферою ці груші зберігаються до квітня, не втрачаючи властивих їм смакових і товарних якостей. В умовах південного Полісся і Лісостепу, де в групі пізньозимових сортів є одним з кращих сортів груші великоплідної, має достатню зимостійкість і не пошкоджується грибними хворобами. Сорт придатний для закладання інтенсивних садів на айвових підщепах, з якими добре сумісний. Урожай в 7-10-річному віці становить 35-42 кг груш з дерева, проте при перевантаженні врожаєм плоди дрібнішають. Груша Стрійська давно користується популярністю у садівників-любителів як швидкоплідний, невимогливий сорт з плодами дуже високої товарності.
Підщепа ІС 4-6. Відрізняється підвищеною зимостійкістю кореневої системи, відмінною укоріненню коренів, підвищує продуктивність дерев і величину плодів, прискорює вступ в пору плодоношення. Висота дорослого дерева - від 2,5м до 4м.