Живу на сонячній стороні, і петунії у мене часто "горять" у липні. Цього року спробувала катарантус із насіння Добродару — це небо і земля! Чим сильніша спека, тим краще він виглядає. Листя глянцеве, темно-зелене, а квіти не в’януть навіть під прямими променями. Ідеально для південних балконів та відкритих терас
Це просто казка! Маленькі рожеві зірочки створюють такий ніжний серпанок на клумбі, що неможливо відвести очей. Дуже красиво виглядає вздовж садових доріжок. Насіння недороге, а ефект — на мільйон!
Моя порада всім: не садіть гіпсофілу в тіні або там, де стоїть вода. Вона обожнює сонце! Також я додаю в лунку трохи крейди або доломітового борошна, бо вона любить лужний ґрунт (не дарма її називають «лещиця»). При такому підході кущі виходять неймовірно пишними.
Вирощую гіпсофілу виключно для зрізу. Вона додає легкості будь-якому букету — чи то з півоніями, чи то з ліліями. Насіння зДобродару дає високі, міцні гілочки. Також вона ідеальна як сухоцвіт: висихає, не втрачаючи форми та білого кольору. Взимку маю вдома красиві композиції, які нагадують про літо
Цвіте дуже швидко, буквально за 1,5 місяця. Квіточки трохи більші, ніж у багаторічної. Я підсіваю її кожні три тижні, щоб мати свіжі ніжні кущики протягом усього літа. Неймовірно виглядає в саду в стилі кантрі
Треба мати терпіння: у перший рік вона нарощує корінь, а вже з другого стає схожою на величезну білу кулю. Дуже важливо садити одразу на постійне місце, бо її довгий корінь не терпить пересадок. Тепер це головна прикраса мого квітника, яка ідеально відтіняє яскраві троянди
Перша хвиля цвітіння була просто шаленою в червні. Потім я зрізала всі зів’ялі кошики, підгодувала комплексним добривом, і в серпні перикаліс видав другу хвилю, не менш рясну! Насіння дуже якісне, кущики виходять компактні та густі. Для Сумської області з нашими вологими ранками це ідеальний варіант, бо він зовсім не боїться ранкової роси чи прохолоди
Більшість квітів вимагають сонця, а мій перикаліс чудово почувався у напівтіні з північного боку будинку. Він не любить прямого пекучого сонця — листя одразу в’яне. Натомість у прохолодному, вологому місці цвіте місяцями.
Насіння перикалісу дуже дрібне, тому сіяти треба поверхнево. Це не та рослина, яку "кинув і забув". Потрібен контроль вологості та світла на етапі розсади. Я замовляла насіння на Добродар, і хоча довелося повозитися з пікіруванням, коли він зацвів — це був вибух! Якщо готові приділити час розсаді в лютому-березні, влітку матимете найкрасивіший бордюр у районі
Перикаліс став для мене відкриттям. Починала вирощувати на підвіконні, а в травні винесла горщики на веранду. Важливо знати: він обожнює прохолоду. Якщо в кімнаті занадто жарко, він швидко відцвітає. Насіння з Добродару зійшло добре, але розсада потребує уваги та регулярного обприскування. Результат вартий кожної хвилини зусиль!
Це щось неймовірне: кущик повністю вкривається квітами, що схожі на яскраві ромашки з контрастною серединкою. Колір настільки інтенсивний (у мене був глибокий синій), що здається штучним. Усі гості запитували, що це за екзотика. Ідеальна квітка для тих, хто любить холодні сині та фіолетові відтінки
Цікаве спостереження: ешольція відкривається тільки тоді, коли світить яскраве сонце. Якщо хмарно або йде дощ — вона "спить". Це варто враховувати при плануванні клумби: не садіть її в повній тіні, інакше квітів просто не побачите. Але на сонячній галявині — це справжній вибух кольору, який триває до самих морозів!
Першого року намагалася виростити її через горщики — це була помилка. У ешольції довгий стрижневий корінь, вона катастрофічно не любить пересадок. Тепер сію тільки у відкритий ґрунт. Насіння з Добродару сходить дуже швидко. Якщо у вас піщаний ґрунт, як у нас у місті — це ваша ідеальна квітка
Крім яскравих квітів, я просто обожнюю її листя. Воно сріблясто-блакитне, дуже дрібно посічене, нагадує полин або кріп. Навіть коли сонце ховається і квіти закриваються, кущики виглядають дуже декоративно і створюють гарний фон для інших рослин. Це найкраща рослина для маскування «лисих» місць на клумбі
Гофровані рожево-кремові пелюстки виглядають дуже шляхетно. Особливо красиво, коли вранці квіти розкриваються назустріч сонцю, а ввечері згортаються у вузькі трубочки. Дуже нагадує мініатюрні троянди
Ешольція — це моє спасіння. Посіяла один раз суміш від Agromarket прямо по мерзлій землі навесні, і тепер вона розмножується самосівом. Щороку маю яскраву галявину без жодних зусиль. Вона не боїться посухи, не потребує підживлення і цвіте навіть на найбідніших ґрунтах, де нічого іншого не росте
Вирощувала через розсаду, бо насіння дуже дрібне. Сходила десь тиждень. Важливо не заливати молоді паростки, бо схильні до чорної ніжки. Але як тільки висадила на сонячне місце — вона "вибухнула" ростом. Вийшов дуже щільний і фактурний бордюр. Якщо хочете щось неординарне, замість звичайних чорнобривців — беріть целозію, не пошкодуєте!
Для мене целозія — це номер один для сухих композицій. Я зрізаю її на піку цвітіння і підвішую вниз головою в темному місці. Вона ідеально зберігає свій колір — і червоний, і жовті сорти залишаються такими ж соковитими всю зиму.
Сію перисту целозію вже третій рік поспіль. Її суцвіття схожі на яскраві вогняні пір'їнки. Дуже люблю її за те, що колір не вигорає на сонці навіть у липневу спеку.
Живу на сонячній стороні, і петунії у мене часто "горять" у липні. Цього року спробувала катарантус із насіння Добродару — це небо і земля! Чим сильніша спека, тим краще він виглядає. Листя глянцеве, темно-зелене, а квіти не в’януть навіть під прямими променями. Ідеально для південних балконів та відкритих терас
Це просто казка! Маленькі рожеві зірочки створюють такий ніжний серпанок на клумбі, що неможливо відвести очей. Дуже красиво виглядає вздовж садових доріжок. Насіння недороге, а ефект — на мільйон!
Моя порада всім: не садіть гіпсофілу в тіні або там, де стоїть вода. Вона обожнює сонце! Також я додаю в лунку трохи крейди або доломітового борошна, бо вона любить лужний ґрунт (не дарма її називають «лещиця»). При такому підході кущі виходять неймовірно пишними.
Вирощую гіпсофілу виключно для зрізу. Вона додає легкості будь-якому букету — чи то з півоніями, чи то з ліліями. Насіння зДобродару дає високі, міцні гілочки. Також вона ідеальна як сухоцвіт: висихає, не втрачаючи форми та білого кольору. Взимку маю вдома красиві композиції, які нагадують про літо
Цвіте дуже швидко, буквально за 1,5 місяця. Квіточки трохи більші, ніж у багаторічної. Я підсіваю її кожні три тижні, щоб мати свіжі ніжні кущики протягом усього літа. Неймовірно виглядає в саду в стилі кантрі
Треба мати терпіння: у перший рік вона нарощує корінь, а вже з другого стає схожою на величезну білу кулю. Дуже важливо садити одразу на постійне місце, бо її довгий корінь не терпить пересадок. Тепер це головна прикраса мого квітника, яка ідеально відтіняє яскраві троянди
Перша хвиля цвітіння була просто шаленою в червні. Потім я зрізала всі зів’ялі кошики, підгодувала комплексним добривом, і в серпні перикаліс видав другу хвилю, не менш рясну! Насіння дуже якісне, кущики виходять компактні та густі. Для Сумської області з нашими вологими ранками це ідеальний варіант, бо він зовсім не боїться ранкової роси чи прохолоди
Більшість квітів вимагають сонця, а мій перикаліс чудово почувався у напівтіні з північного боку будинку. Він не любить прямого пекучого сонця — листя одразу в’яне. Натомість у прохолодному, вологому місці цвіте місяцями.
Насіння перикалісу дуже дрібне, тому сіяти треба поверхнево. Це не та рослина, яку "кинув і забув". Потрібен контроль вологості та світла на етапі розсади. Я замовляла насіння на Добродар, і хоча довелося повозитися з пікіруванням, коли він зацвів — це був вибух! Якщо готові приділити час розсаді в лютому-березні, влітку матимете найкрасивіший бордюр у районі
Перикаліс став для мене відкриттям. Починала вирощувати на підвіконні, а в травні винесла горщики на веранду. Важливо знати: він обожнює прохолоду. Якщо в кімнаті занадто жарко, він швидко відцвітає. Насіння з Добродару зійшло добре, але розсада потребує уваги та регулярного обприскування. Результат вартий кожної хвилини зусиль!
Це щось неймовірне: кущик повністю вкривається квітами, що схожі на яскраві ромашки з контрастною серединкою. Колір настільки інтенсивний (у мене був глибокий синій), що здається штучним. Усі гості запитували, що це за екзотика. Ідеальна квітка для тих, хто любить холодні сині та фіолетові відтінки
Цікаве спостереження: ешольція відкривається тільки тоді, коли світить яскраве сонце. Якщо хмарно або йде дощ — вона "спить". Це варто враховувати при плануванні клумби: не садіть її в повній тіні, інакше квітів просто не побачите. Але на сонячній галявині — це справжній вибух кольору, який триває до самих морозів!
Першого року намагалася виростити її через горщики — це була помилка. У ешольції довгий стрижневий корінь, вона катастрофічно не любить пересадок. Тепер сію тільки у відкритий ґрунт. Насіння з Добродару сходить дуже швидко. Якщо у вас піщаний ґрунт, як у нас у місті — це ваша ідеальна квітка
Крім яскравих квітів, я просто обожнюю її листя. Воно сріблясто-блакитне, дуже дрібно посічене, нагадує полин або кріп. Навіть коли сонце ховається і квіти закриваються, кущики виглядають дуже декоративно і створюють гарний фон для інших рослин. Це найкраща рослина для маскування «лисих» місць на клумбі
Гофровані рожево-кремові пелюстки виглядають дуже шляхетно. Особливо красиво, коли вранці квіти розкриваються назустріч сонцю, а ввечері згортаються у вузькі трубочки. Дуже нагадує мініатюрні троянди
Ешольція — це моє спасіння. Посіяла один раз суміш від Agromarket прямо по мерзлій землі навесні, і тепер вона розмножується самосівом. Щороку маю яскраву галявину без жодних зусиль. Вона не боїться посухи, не потребує підживлення і цвіте навіть на найбідніших ґрунтах, де нічого іншого не росте
Вирощувала через розсаду, бо насіння дуже дрібне. Сходила десь тиждень. Важливо не заливати молоді паростки, бо схильні до чорної ніжки. Але як тільки висадила на сонячне місце — вона "вибухнула" ростом. Вийшов дуже щільний і фактурний бордюр. Якщо хочете щось неординарне, замість звичайних чорнобривців — беріть целозію, не пошкодуєте!
Для мене целозія — це номер один для сухих композицій. Я зрізаю її на піку цвітіння і підвішую вниз головою в темному місці. Вона ідеально зберігає свій колір — і червоний, і жовті сорти залишаються такими ж соковитими всю зиму.
Вона дуже любить тепло, тому висаджуйте у ґрунт тільки тоді, коли нічні холоди точно минули, бо навіть невеликий мороз її занапастить
Сію перисту целозію вже третій рік поспіль. Її суцвіття схожі на яскраві вогняні пір'їнки. Дуже люблю її за те, що колір не вигорає на сонці навіть у липневу спеку.