Цей уродженок кавказьких скель цінується в ландшафтному дизайні за здатність за лічені місяці затягувати порожні, сухі та безплідні ділянки саду щільним, монолітним та дуже ошатним килимом, який повністю витісняє бур'яни
Просто поливайте його влітку під час спеки, і він віддячить вам розкішною пишною кочкою. Ідеально поєднується з фіолетовою шавлією, ехінацеями або великими рожевими гортензіями на передньому плані!
Як і більшість міскантусів, цей сорт прокидається навесні досить пізно — десь у середині травня, коли земля добре прогріється . Тому не лякайтеся, що після обрізки він довго стоїть сухим пеньком. Головне — поливайте його влітку під час спеки, бо якщо земля пересохне вщент, пагони будуть тонкими й білі смуги почнуть підсихати. Прекрасно поєднується з темно-фіолетовими флоксами або великими хостами на передньому плані!
Варто просто пройти повз клумбу і зачепити кущ рукою, як у повітрі миттєво розливається насичений, дорогий аромат італійських прянощів. Готувати з нею — одне задоволення, додаю строкаті листочки і в салати, і в маринади.
Саджайте її на бідну землю і на найсонячніше місце. Якщо перегодувати її органікою або посадити в тіні, вона почне «жирувати», пагони витягнуться, а біла облямівка може зникнути. Ідеальна, невибаглива рослина для краси та кулінарії!
Як і всі пеннісетуми, цей сорт прокидається навесні досить пізно — десь у середині травня, коли земля добре прогріється. Тому не лякайтеся, що він довго стоїть сухим пеньком після обрізки. Головне — поливайте його влітку під час посухи, і тоді восени ви отримаєте суцільний вибух золотих пухнастих хвостиків. Чудово поєднується з фіолетовими астрами та темними хвойними рослинами!
Як і більшість міскантусів, цей сорт великий тугодум навесні. Він прокидається досить пізно — десь на початку або в середині травня, коли земля добре прогріється, тому не лякайтеся, якщо після весняної обрізки він довго стоїть сухим «пеньком». Зате з настанням стабільного тепла він наростає дуже швидко. Головне — не забувайте поливати його влітку під час спеки, бо якщо земля пересохне вщент, пагони будуть тонкими, а осінній червоний колір не буде таким соковитим. Для сучасного ландшафту — просто ідеальний злак!
Сорт прокидається досить пізно навесні — десь на початку або в середині травня, тому не лякайтеся, якщо після обрізки він довго стоїть «пеньком». Зате з настанням стабільного тепла він наростає дуже швидко. Головне — не забувайте поливати його влітку під час спеки, бо якщо земля пересохне вщент, колоски будуть дрібними і блідими. Для сучасних міксбордерів поруч із лавандою чи ехінацеями — просто ідеальний злак!
Рослина прокидається весною досить пізно — десь у травні, коли земля добре прогріється, тому не лякайтеся, що він довго стоїть «без ознак життя» після обрізки. Але тільки-но починається тепло, він вистрілює потужними сизими пагонами і наростає з космічною швидкістю. Рекомендую всім поціновувачам сучасного ландшафтного дизайну!
Дівчата, рослина — справжній загарбник! Якщо ви посадите її просто у відкритий ґрунт поруч із делікатними квітами, за два роки вона їх просто задушить своїм корінням. На другий рік я помітила, що вона полізла в усі боки, тому довелося її викопувати і вкопувати в землю старе пластикове відро без дна як обмежувач. Тепер вона росте акуратним пишним букетом в одному місці. Любить воду, тому в липневу спеку поливайте її щедро, і тоді свічки будуть гігантськими!
Після того як сині квіти відцвітають і починають підсихати, я беру звичайні садові ножиці (або навіть проходжуся газонокосаркою на високому режимі) і зрізаю сухі квітконоси. Після цієї стрижки килимок моментально оновлюється, стає рівненьким, чистим та ідеально охайним до самого снігу. Рослина — супер для лінивого саду!
Саджайте її на сонячному місці, але там, де земля не пересихає вщент. У мене частина куща потрапила в глибоку тінь під великий кущ гортензії — там рожевий колір майже зник, листя стало просто коричневим. А от на сонці вона горить як неонова вивіска вечорами! Однозначно рекомендую для бордюрів та альпінаріїв.
Обов'язково стрижіть його ножицями у червні, як тільки зів'януть жовті квіти. Якщо цього не зробити, гілки витягнуться, середина куща полисіє і він виглядатиме неохайно. Після стрижки він за пару тижнів обростає красивим сріблястим «їжачком» і залишається ошатним до зими. Ідеальна рослина для ледачих садівників!
Цей сорт цінується за унікальне поєднання ніжних холодних рожевих квітів, пурпурового приквіткового листя та насиченого цитрусово-м'ятного аромату Бергамоту
Пижмо звичайне має довге, повзуче і сильно розгалужене коріння, тому схильне до агресивного самозахоплення території на клумбі. Якщо простір обмежений, навколо коріння при посадці варто встановити підземні обмежувачі (наприклад, пластикову бордюрну стрічку) або вирощувати рослину у великих контейнерах.
Посадила цей сорт у великий 30-літровий вазон на відкритій веранді. Висота вийшла трохи більше метра, кущ дуже пишний і збитий, від вітру не завалюється. Смарагдове велике листя само по собі виглядає як у тропіках, а коли розпускаються ці червоні шапки — відірвати погляд неможливо. Головне — поливати її щовечора і раз на два тижні давати калійні добрива для квітів. Тоді старі суцвіття відходять, а знизу моментально лізуть по дві нові стрілки. На зиму вазон просто занесла в погріб, навіть не викопувала. Дуже зручно!
Листя велике, широке, темно-зелене. Щоб вона цвіла без зупину, я просто вчасно зрізала старі відцвілі китиці, і кущ моментально випускав нові стрілки з боків. П'є вона влітку, звичайно, неймовірно багато, але за таку красу щоденний полив — це дрібниці. На зиму вазони просто занесла в погріб, навіть не викопувала. Раджу всім!
Листя широке, темно-зелене, на його тлі жовті квіти просто горять. П'є вона, звичайно, як слон — у липні доводилося поливати щовечора, але за це вона видавала нові квітучі стрілки одна за одною. На зиму горщик просто занесла в погріб, навіть не викопувала. Для терас — супер-варіант!
Сорт абсолютно невибагливий, якщо дати йому дві речі — стовідсоткове сонце і море води. Воду вона просто обожнює, я заливала її в липні мало не щовечора. Також вона любить «поїсти», тому під час посадки не пошкодуйте компосту, і тоді шапки квітів будуть гігантськими. Осінню бульби викопала, за літо вони дуже добре наросли, розділила їх і поклала в льох у коробку з тирсою. Однозначно рекомендую всім, хто хоче додати в сад максимум яскравих фарб та тропічного екзотичного шику!
Выбери свой подарок
Цей уродженок кавказьких скель цінується в ландшафтному дизайні за здатність за лічені місяці затягувати порожні, сухі та безплідні ділянки саду щільним, монолітним та дуже ошатним килимом, який повністю витісняє бур'яни
Головна цінність цієї рослини в дизайні — вишукане кругле листя з благородним сизим відливом та пишне суцільне цвітіння наприкінці літа.
Просто поливайте його влітку під час спеки, і він віддячить вам розкішною пишною кочкою. Ідеально поєднується з фіолетовою шавлією, ехінацеями або великими рожевими гортензіями на передньому плані!
Як і більшість міскантусів, цей сорт прокидається навесні досить пізно — десь у середині травня, коли земля добре прогріється . Тому не лякайтеся, що після обрізки він довго стоїть сухим пеньком. Головне — поливайте його влітку під час спеки, бо якщо земля пересохне вщент, пагони будуть тонкими й білі смуги почнуть підсихати. Прекрасно поєднується з темно-фіолетовими флоксами або великими хостами на передньому плані!
Варто просто пройти повз клумбу і зачепити кущ рукою, як у повітрі миттєво розливається насичений, дорогий аромат італійських прянощів. Готувати з нею — одне задоволення, додаю строкаті листочки і в салати, і в маринади.
Саджайте її на бідну землю і на найсонячніше місце. Якщо перегодувати її органікою або посадити в тіні, вона почне «жирувати», пагони витягнуться, а біла облямівка може зникнути. Ідеальна, невибаглива рослина для краси та кулінарії!
Як і всі пеннісетуми, цей сорт прокидається навесні досить пізно — десь у середині травня, коли земля добре прогріється. Тому не лякайтеся, що він довго стоїть сухим пеньком після обрізки. Головне — поливайте його влітку під час посухи, і тоді восени ви отримаєте суцільний вибух золотих пухнастих хвостиків. Чудово поєднується з фіолетовими астрами та темними хвойними рослинами!
Як і більшість міскантусів, цей сорт великий тугодум навесні. Він прокидається досить пізно — десь на початку або в середині травня, коли земля добре прогріється, тому не лякайтеся, якщо після весняної обрізки він довго стоїть сухим «пеньком». Зате з настанням стабільного тепла він наростає дуже швидко. Головне — не забувайте поливати його влітку під час спеки, бо якщо земля пересохне вщент, пагони будуть тонкими, а осінній червоний колір не буде таким соковитим. Для сучасного ландшафту — просто ідеальний злак!
Сорт прокидається досить пізно навесні — десь на початку або в середині травня, тому не лякайтеся, якщо після обрізки він довго стоїть «пеньком». Зате з настанням стабільного тепла він наростає дуже швидко. Головне — не забувайте поливати його влітку під час спеки, бо якщо земля пересохне вщент, колоски будуть дрібними і блідими. Для сучасних міксбордерів поруч із лавандою чи ехінацеями — просто ідеальний злак!
Рослина прокидається весною досить пізно — десь у травні, коли земля добре прогріється, тому не лякайтеся, що він довго стоїть «без ознак життя» після обрізки. Але тільки-но починається тепло, він вистрілює потужними сизими пагонами і наростає з космічною швидкістю. Рекомендую всім поціновувачам сучасного ландшафтного дизайну!
Дівчата, рослина — справжній загарбник! Якщо ви посадите її просто у відкритий ґрунт поруч із делікатними квітами, за два роки вона їх просто задушить своїм корінням. На другий рік я помітила, що вона полізла в усі боки, тому довелося її викопувати і вкопувати в землю старе пластикове відро без дна як обмежувач. Тепер вона росте акуратним пишним букетом в одному місці. Любить воду, тому в липневу спеку поливайте її щедро, і тоді свічки будуть гігантськими!
Після того як сині квіти відцвітають і починають підсихати, я беру звичайні садові ножиці (або навіть проходжуся газонокосаркою на високому режимі) і зрізаю сухі квітконоси. Після цієї стрижки килимок моментально оновлюється, стає рівненьким, чистим та ідеально охайним до самого снігу. Рослина — супер для лінивого саду!
Саджайте її на сонячному місці, але там, де земля не пересихає вщент. У мене частина куща потрапила в глибоку тінь під великий кущ гортензії — там рожевий колір майже зник, листя стало просто коричневим. А от на сонці вона горить як неонова вивіска вечорами! Однозначно рекомендую для бордюрів та альпінаріїв.
Обов'язково стрижіть його ножицями у червні, як тільки зів'януть жовті квіти. Якщо цього не зробити, гілки витягнуться, середина куща полисіє і він виглядатиме неохайно. Після стрижки він за пару тижнів обростає красивим сріблястим «їжачком» і залишається ошатним до зими. Ідеальна рослина для ледачих садівників!
Цей сорт цінується за унікальне поєднання ніжних холодних рожевих квітів, пурпурового приквіткового листя та насиченого цитрусово-м'ятного аромату Бергамоту
Пижмо звичайне має довге, повзуче і сильно розгалужене коріння, тому схильне до агресивного самозахоплення території на клумбі. Якщо простір обмежений, навколо коріння при посадці варто встановити підземні обмежувачі (наприклад, пластикову бордюрну стрічку) або вирощувати рослину у великих контейнерах.
Посадила цей сорт у великий 30-літровий вазон на відкритій веранді. Висота вийшла трохи більше метра, кущ дуже пишний і збитий, від вітру не завалюється. Смарагдове велике листя само по собі виглядає як у тропіках, а коли розпускаються ці червоні шапки — відірвати погляд неможливо. Головне — поливати її щовечора і раз на два тижні давати калійні добрива для квітів. Тоді старі суцвіття відходять, а знизу моментально лізуть по дві нові стрілки. На зиму вазон просто занесла в погріб, навіть не викопувала. Дуже зручно!
Листя велике, широке, темно-зелене. Щоб вона цвіла без зупину, я просто вчасно зрізала старі відцвілі китиці, і кущ моментально випускав нові стрілки з боків. П'є вона влітку, звичайно, неймовірно багато, але за таку красу щоденний полив — це дрібниці. На зиму вазони просто занесла в погріб, навіть не викопувала. Раджу всім!
Листя широке, темно-зелене, на його тлі жовті квіти просто горять. П'є вона, звичайно, як слон — у липні доводилося поливати щовечора, але за це вона видавала нові квітучі стрілки одна за одною. На зиму горщик просто занесла в погріб, навіть не викопувала. Для терас — супер-варіант!
Сорт абсолютно невибагливий, якщо дати йому дві речі — стовідсоткове сонце і море води. Воду вона просто обожнює, я заливала її в липні мало не щовечора. Також вона любить «поїсти», тому під час посадки не пошкодуйте компосту, і тоді шапки квітів будуть гігантськими. Осінню бульби викопала, за літо вони дуже добре наросли, розділила їх і поклала в льох у коробку з тирсою. Однозначно рекомендую всім, хто хоче додати в сад максимум яскравих фарб та тропічного екзотичного шику!